Злоякісні новоутворення належать до категорії соціально значимих захворювань. Адже вони несуть пряму загрозу життю і серйозно впливають на трудову діяльність людини. Як показують статистичні дані – злоякісні пухлини в ділянці шиї та голови досить часто зустрічаються. Вони знаходяться на 6 місці за поширеністю у світі:
1. Серед усіх онкологічних захворювань на рак гортані припадає 3,4%.
2. На території США за даними 2008 року було зареєстровано 12 250 випадків злоякісних новоутворень гортані.
3. Щороку в усьому світі ставиться діагноз раку гортані близько 100 тисяч чоловік.
Вчені та лікарі регулярно проводять дослідження з методів терапії та діагностики даного захворювання, зважаючи на його суттєве поширення. Одна з перших проблем – відновлення голосу після хірургічного видалення гортані.
Що може провокувати розвиток раку гортані
Основні фактори ризику, що виділяються медиками, поділяються на внутрішні та зовнішні:
· Шкідливі звички – вживання алкоголю та куріння;
· Несприятлива екологічна обстановка – забруднення повітря хімікатами та шкідливими біологічно активними речовинами;
· Генетична спадковість – мутація в гені р53;
· Ларингофарингеальний рефлюкс – подразнення слизової оболонки гортані шлунковим соком;
· Носіння вірусу папіломи людини;
· Вплив радіації.
Як у медичній онкології проводять терапію раку гортані
Першочергово всі види терапії спрямовані на збереження гортані та її якостей. Для цього широко застосовуються хіміотерапія та радіотерапія. За необхідності хірургічного втручання, хірурги намагаються видалити лише саму пухлину, а гортань зберегти хоча б частково. Однак, такий варіант розвитку подій можливий лише при ранній стадії захворювання, коли утворення ще невеликих розмірів та в організмі немає віддалених метастаз.
Операція вважається максимально ефективним методом лікування злоякісних пухлин. При раку гортані види та техніки оперативного втручання також різняться, все залежить від точної локалізації освіти та її розмірів:
1. Сагітальна геміларингектомія – видаленню підлягають половина перстневидного хряща та половина гортані.
2. Сагітальна резекція – хрящ повністю залишають.
3. Фронтальна резекція – видаляють передню ділянку гортані та прилеглі зв’язки.
4. Хордектомія – витягують лише голосові зв’язки, можливо лише одну.
5. Діагональна резекція – горло практично всю витягують, залишається менше 2/3 від її половину, хрящ зберігається.
6. Горизонтальна резекція – видаленню підлягає вражена пухлиною частина гортані, і навіть надгортанник. Голосові зв’язки збережені.
7. Діагональна геміларингектомія – витягується дужка перстневидного хряща та ½ гортані.
8. Передня парціальна ларингектомія з епіглото-пластикою – видаляється уражена частина гортані спереду, потім відновлюється передня стінка глотки.
9. СО2 лазерна хордектомія – ендоскопічна операція щадного характеру, де застосовується лазер із СО2.
10. Фронто-латеральна парціальна ларингектомія – ліквідується частина м’яких тканин гортані та більше половини пластинки щитовидного хряща.
При оперативному лікуванні видаляються як пошкоджені ділянки, а й частково здорові тканини. У зв’язку з цим так чи інакше відбувається або часткова або повна втрата голосових функцій.
Найбільш сприятлива операція для збереження голосу – це хордектомія з використанням електротермоадгезії. У такому разі живі тканини після видалення злоякісного утворення з’єднуються між собою за допомогою електричної термообробки.
Вона включає 3 етапи:
1. Підготовка – обробляються тканини.
2. З’єднання – зварюються тканини між собою під дією електричної напруги, при цьому від нагрівання утворюється максимально тісний контакт між краями тканин.
3. Регенерація – відновлення стану цілісності тканинами.
Дослідження у сфері відновлення голосу при онкологічних захворюваннях гортані
Шляхом тривалого дослідження вдалося виявити таку статистику:
· У 89,6% пацієнтів скоротилося фонаційне дихання;
· 62,1% відзначили що повною мірою не можуть використовувати свою промову за гучністю;
· 58,6% пацієнтам було складно під час промови підвищити тон;
· У 31,7% голос перетворився на монотонний;
· 27,6% пацієнтів не можуть варіювати силою голосу;
· У 10,3% людей низький голос та провали в голосі при високих частотах.
Також після оперативного лікування змінюються голосові характеристики. Зокрема голос стає хрипким, нерозбірливим, монотонним та грубішим.
Для відновлення якості голосового апарату та звучання застосовують медикаментозну терапію та спеціальні вправи на:
· Спонтанну мову;
· Ортофонічний розвиток;
· Сприйняття слуху;
· Розвиток висоти та сили тембру;
· Розвиток мовного дихання;
· Активізація нервових закінчень гортані та не м’язів.
Терапія спрямована на можливе відновлення голосу дуже індивідуальна і починається з маленького навантаження, поступово збільшуючись. У середньому заняття з фонопедом тривають близько місяця, з додатковими домашніми завданнями.
Успішність відновлювальних занять залежить від методу проведеної операції, резервів організму, ступінь ураження голосових зв’язок.