У всьому світі десятки тисяч людей живуть з постійною трахеостомою. Більшість із них продовжують вести повноцінне, соціально активне життя. У цій статті хочемо поділитися інформацією про те, що ж таке трахеостома.
Трахея ( tracheia — дихалье горло, греч.) — трубчатий хрящевий орган, що з’єднує бронхи та гортань. Вона призначена для передачі повітря з зовні при вдосі і повертає повітря з легень на видоху.
Стома — це отвір, від греческого stoma.
Трахеостомія
Трахеостомія — це операція по розсеченню передньої стінки трахеї з формуванням постійного або тимчасового отвору (стоми). Цю процедуру роблять пацієнтам, які мають з тих чи інших причин загрозу асфіксії (задушення). Одна з найпоширеніших причин – розвиток раку гортані. Пухлина може перекривати верхню частину трахеї і людина втрачає можливість нормального дихання через рот та ніс.
Трахеостома тимчасова та постійна
Трахеостоми бувають тимчасові та постійні. Тимчасову трахеостому формують для проведення специфічного лікування. Через певний час пацієнт може повернутися до звичайного дихання через рот та ніс. Постійна трахеостома є у пацієнтів, які перенесли операцію ларингектомії – видалення гортані. У таких пацієнтів цілком або частково може бути видалена гортань. При цьому обривається канал проходження повітря через рот/ніс. Єдиний спосіб, що дозволяє дихати – формування постійної трахеостоми – виведення трахеї безпосередньо назовні.
Постійна трахеостома може бути безканюльною або канюльною.
Трахеостомічна трубка (канюля) встановлюється головним чином для того, щоб не заростала трахеостома. Також, вона може використовуватися для проведення всіляких процедур при лікуванні та реабілітації.
Безканюльний трахеостомічний отвір можливий у разі формування стійкого просвіту, достатнього для вільного дихання. Він формується хірургічним шляхом.
Пацієнтів з трахеостомою надалі можна умовно розділити на дві групи: ті, у кого відсутня прохідність повітря вище за трахеостому і ті, у кого залишився мінімальний просвіт для прохідності повітря в ротову порожнину. У разі останніх можна говорити про часткове збереження мовної функції (від шепоту до соціально значущого голосу). За повної відсутності прохідності слід орієнтуватися на голосове протезування (установка голосового протеза в трахеостому), формування стравохідного голосу або використання голосоутворюючих апаратів.